Звіт по темі самоосвіти
«Створення можливостей для прояву пізнавальної та творчої активності учнів
«Створення можливостей для прояву пізнавальної та творчої активності учнів
на уроках інформатики» за 2012-2014 навчальний Мєлькова Валерія Валентиновича учителя інформатики ЕБГ «Гармонія».
Пізнавальна та творча активність забезпечує пізнавальну та творчу діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння змістом навчального предмета, необхідними способами діяльності, уміннями, навичками.
Педагогічне осмислення проблеми на уроках інформатики та ІКТ дозволило виявити низку суперечностей, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності розвитку пізнавальної та творчої активності учнів. До них можна віднести такі суперечності:
• між високим рівнем вимог, що ставляться в інформатиці та ІКТ до розумових операцій учнів і різним рівнем підготовки учнів до пізнавальної діяльності;
• між загальноприйнятою думкою про інформатику, як про предмет ігровий та легкий (що призводить найчастіше до завищеної самооцінки учнів) та теоретичною складністю предмета;
• між різним початковим рівнем підготовки учнів і єдиними вимогами програми навчання.
Розвиток пізнавальної та творчої
активності учнів на уроках інформатики.
активності учнів на уроках інформатики.
Фактори, що формують пізнавальну активність учнів можна вибудувати в наступний ланцюжок:
Мотиви обумовлюють пізнавальні інтереси учнів та їх вибірковість, самостійність навчання, забезпечують його активність на всіх етапах.
За останні кілька років змінилися мотиви вивчення предмета. Наявність великої кількості цікавих готових програмних продуктів знизило прагнення учнів до теоретичної інформатики (теорія інформації, основи логіки, апаратне забезпечення комп'ютера, програмування). Самостійне освоєння ігрових програм, вміння виконувати деякі технологічні операції створює у багатьох учнів ілюзію, що вони все знають і їм нема чому вчитися на уроці. З іншого боку, необхідність вивчення інформатики після закінчення школи при подальшому отриманні освіти, є позитивним внутрішнім мотивом.
Враховуючи, що мотиви учнів формуються через їх потреби та інтереси всі зусилля вчитель повинен направити на розвиток пізнавальних інтересів учнів. Інтерес є єдиним мотивом, який підтримує повсякденну роботу нормальним чином, він необхідний для творчості, жоден навик не формується без стійкого пізнавального інтересу. Виховання стійкого пізнавального, творчого інтересу - процес тривалий і складний. Потрібна система строго продуманих прийомів провідних від допитливості до інтересу, від інтересу нестійкого до все більш стійкого, глибокого пізнавального інтересу, для якого характерна напруга думки, зусилля волі, прояв почуттів, активний пошук, спрямовані на вирішення пізнавальних завдань.
За останні кілька років змінилися мотиви вивчення предмета. Наявність великої кількості цікавих готових програмних продуктів знизило прагнення учнів до теоретичної інформатики (теорія інформації, основи логіки, апаратне забезпечення комп'ютера, програмування). Самостійне освоєння ігрових програм, вміння виконувати деякі технологічні операції створює у багатьох учнів ілюзію, що вони все знають і їм нема чому вчитися на уроці. З іншого боку, необхідність вивчення інформатики після закінчення школи при подальшому отриманні освіти, є позитивним внутрішнім мотивом.
Враховуючи, що мотиви учнів формуються через їх потреби та інтереси всі зусилля вчитель повинен направити на розвиток пізнавальних інтересів учнів. Інтерес є єдиним мотивом, який підтримує повсякденну роботу нормальним чином, він необхідний для творчості, жоден навик не формується без стійкого пізнавального інтересу. Виховання стійкого пізнавального, творчого інтересу - процес тривалий і складний. Потрібна система строго продуманих прийомів провідних від допитливості до інтересу, від інтересу нестійкого до все більш стійкого, глибокого пізнавального інтересу, для якого характерна напруга думки, зусилля волі, прояв почуттів, активний пошук, спрямовані на вирішення пізнавальних завдань.
Розвиток пізнавальних і творчих інтересів на уроках інформатики я намагаюся забезпечувати кожен урок, ставлячи перед собою і виконуючи такі завдання:
• зміст навчального матеріалу;•
• види і форми ведення уроку, контролю знань (ефект «звикання», шаблону);
• активне використання форм самостійної роботи учнів, самоконтролю, взаємоконтролю;
• мистецтво вчителя, як лектора, оратора;
• мистецтво вчителя в спілкуванні з учнями (використання різних стилів, позицій, ролей);
• створення сприятливого психологічного клімату.
Одним з методів емоційного стимулювання навчання можна назвати метод стимулювання цікавістю. Професійні статті та практичні рекомендації (як в галузі педагогіки, так і в інформаційно-комунікативної), дозволяють мені організовувати різні за змістом і формою уроки: урок-екскурсія «Комп'ютери: минуле, сучасне, майбутнє»; ділова гра «Покупка комп'ютера»; практикум-семінар «Ніхто не проскочить, ніхто не пройде» (антивірусний захист) та інші.
Активно застосовую і такий прийом підвищення цікавості навчання, як постановка привабливої мети, відстроченого завдання.
Наприклад, важко мотивувати вивчення розділу «Кодування інформації». Для цього згадую слідчого А. Турецького в серіалі «Марш Турецького», роблю висновок: пошук злочинця, розкриття злочину - перш за все рішення логічного завдання. Розповідаю, що комп'ютер кожну мить теж вирішує найрізноманітніші логічні задачі. Прикладні програми користувача немислимі без логіки і обіцяю учням, що при вивченні логіки дії всіх операцій і законів ми будемо перевіряти за допомогою програми MS Excell, а потім навчимося в цій програмі з їх допомогою створювати тести, вирішувати деякі математичні завдання.
При викладі нового матеріалу привожу яскраві приклади-образи, які обов'язково відкладуться в пам'яті учнів своєрідним опорним сигналом.
Прикладом методу стимулювання є метод опори на життєвий досвід учнів. Наприклад, характеристики такого складного пристрою, як процесор стають гранично простими, коли їх порівнюємо з характеристиками пральної машини-автомата: завантаження білизни - розрядність, швидкість обертання - тактова частота; оперативну пам'ять - можна порівняти з камерою схову в супермаркеті; просте електронного листа - з листівкою, вкладене - листом в конверті і т.д.
Самостійна робота учнів - один з найбільш доступних і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів.
При організації самостійної роботи приділяю особливу увагу створенню стрункої системи навчальних завдань (завдань), об'єднаних єдиною концепцією і логікою навчального курсу. Їх відмінна особливість - цікавий зміст, просте і ефективне рішення, широкий спектр застосовуваних технологічних або алгоритмічних прийомів, мінімальні вимоги до знань з інших областей, можливість проілюструвати рішення аналогією з життя (якщо завдання має абстрактний характер).
Творчий характер є невід'ємною частиною системи і вимогою до будь-якої задачі (завданням). На уроках інформатики застосовуються такі види творчих завдань:
• складання задач учнями;
• конструювання обернених задач;
• творчі завдання (потребують самостійної постановки, опису алгоритму, використання спеціальних та міжпредметних знань учнів);
• конкурси «Кращий малюнок», «Кращий словник термінів з інформатики» і т.п.
• реферат;
• доповідь;
• складання кросворду з теми;
• розгадування ребусів з інформатики;
• складання тестів для контролю знань з предмета, а також за замовленням школи;
• проект - створення учнями готового програмного продукту.
Творчий характер діяльності визначається в процесі постійного спостереження за виконанням завдань кожним учнем з наступних позицій:
• рівень мотивації учня;
• оригінальність методу рішення;
• творча фантазія;
• оригінальність оформлення;
• рівень використання міжпредметних зв'язків;
• вміння здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявлення застосованих способів і оцінка результатів.
При виконанні проектно-дослідницьких робіт йде процес саморозвитку, що характеризується само актуалізацією і мобілізацією творчих сил і здібностей, зростання пізнавальної активності учнів.
Проектна робота дозволяє учням набувати знання та вміння в процесі планування та виконання поступово ускладнюються практичних завдань проекту. При організації проектної роботи я намагаюся підпорядкувати максимальну кількість етапів і завдань проекту дидактичним цілям навчальної роботи. Тобто намагаюся, щоб проектна робота не відволікала учнів від проходження програмного матеріалу, рішення необхідного кола практичних завдань, а також не приводила до значного збільшення навчального навантаження.
Позакласна робота з інформатики - предметний тиждень, участь у конкурсах.
Розвиток творчих здібностей учнів і вплив на процес творчого саморозвитку повинні відбуватися в атмосфері психологічного комфорту, довіри до вчителя, з яким можна обговорити свої проблеми і труднощі, виявити реальні можливості для духовного та інтелектуального зростання. Виявляючи добре, поважне ставлення до учнів, я формую у них прагнення до самоосвіти, самовиховання, самовизначення через самопізнання.
При викладі нового матеріалу привожу яскраві приклади-образи, які обов'язково відкладуться в пам'яті учнів своєрідним опорним сигналом.
Прикладом методу стимулювання є метод опори на життєвий досвід учнів. Наприклад, характеристики такого складного пристрою, як процесор стають гранично простими, коли їх порівнюємо з характеристиками пральної машини-автомата: завантаження білизни - розрядність, швидкість обертання - тактова частота; оперативну пам'ять - можна порівняти з камерою схову в супермаркеті; просте електронного листа - з листівкою, вкладене - листом в конверті і т.д.
Самостійна робота учнів - один з найбільш доступних і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів.
При організації самостійної роботи приділяю особливу увагу створенню стрункої системи навчальних завдань (завдань), об'єднаних єдиною концепцією і логікою навчального курсу. Їх відмінна особливість - цікавий зміст, просте і ефективне рішення, широкий спектр застосовуваних технологічних або алгоритмічних прийомів, мінімальні вимоги до знань з інших областей, можливість проілюструвати рішення аналогією з життя (якщо завдання має абстрактний характер).
Творчий характер є невід'ємною частиною системи і вимогою до будь-якої задачі (завданням). На уроках інформатики застосовуються такі види творчих завдань:
• складання задач учнями;
• конструювання обернених задач;
• творчі завдання (потребують самостійної постановки, опису алгоритму, використання спеціальних та міжпредметних знань учнів);
• конкурси «Кращий малюнок», «Кращий словник термінів з інформатики» і т.п.
• реферат;
• доповідь;
• складання кросворду з теми;
• розгадування ребусів з інформатики;
• складання тестів для контролю знань з предмета, а також за замовленням школи;
• проект - створення учнями готового програмного продукту.
Творчий характер діяльності визначається в процесі постійного спостереження за виконанням завдань кожним учнем з наступних позицій:
• рівень мотивації учня;
• оригінальність методу рішення;
• творча фантазія;
• оригінальність оформлення;
• рівень використання міжпредметних зв'язків;
• вміння здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявлення застосованих способів і оцінка результатів.
При виконанні проектно-дослідницьких робіт йде процес саморозвитку, що характеризується само актуалізацією і мобілізацією творчих сил і здібностей, зростання пізнавальної активності учнів.
Проектна робота дозволяє учням набувати знання та вміння в процесі планування та виконання поступово ускладнюються практичних завдань проекту. При організації проектної роботи я намагаюся підпорядкувати максимальну кількість етапів і завдань проекту дидактичним цілям навчальної роботи. Тобто намагаюся, щоб проектна робота не відволікала учнів від проходження програмного матеріалу, рішення необхідного кола практичних завдань, а також не приводила до значного збільшення навчального навантаження.
Позакласна робота з інформатики - предметний тиждень, участь у конкурсах.
Розвиток творчих здібностей учнів і вплив на процес творчого саморозвитку повинні відбуватися в атмосфері психологічного комфорту, довіри до вчителя, з яким можна обговорити свої проблеми і труднощі, виявити реальні можливості для духовного та інтелектуального зростання. Виявляючи добре, поважне ставлення до учнів, я формую у них прагнення до самоосвіти, самовиховання, самовизначення через самопізнання.
Висновки та практичні рекомендації.
Аналіз даної проблеми дозволяє зробити висновки та практичні рекомендації:
1. Успіх у роботі з розвитку пізнавальної та творчої активності в значній мірі залежить від характеру взаємовідносин вчителя та учнів. Позитивний результат буде тільки в тому випадку, якщо ці відносини будуть носити позитивний характер взаємного розуміння і поваги.
2. У своїй діяльності вчитель повинен враховувати суперечливий характер процесу пізнання. Постійно зустрічається протиріччям процесу пізнання є протиріччя між індивідуальним досвідом учнів і здобувати знання. Це протиріччя створює хороші передумови для створення проблемних ситуацій, як педагогічної умови розвитку пізнавальної та творчої активності.
3. Вчитель повинен вміти виділяти домінуючі мотиви. Усвідомивши їх, він може робити істотний вплив на мотиваційну сферу учнів.
4. Працюючи над розвитком пізнавальної і творчої активності учнів, вчителю слід багато уваги приділяти проблемі пізнавального інтересу. Виступаючи в якості зовнішнього стимулу до навчання, пізнавальний інтерес є найсильнішим засобом розвитку пізнавальної активності. Мистецтво вчителя полягає в тому, щоб пізнавальний інтерес став для учнів особисто значущим і стійким.
5. Важливим педагогічним умовою розвитку пізнавальної та творчої активності є привчання учнів до самостійної роботи. Навчаючи вчитися самостійно, викладач повинен прагнути до того, щоб робота учнів характеризувалася цілеспрямованістю і системністю.
6. Для вирішення завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів важливо, щоб вони не стільки отримували готові знання, скільки відкривали їх заново. При цьому завдання вчителя - порушити увагу учнів, їх інтерес до навчальної темі, посилити на цій основі пізнавальну активність. Бажано, щоб за посередництвом широкого застосування самостійних робіт учитель прагнув до того, щоб проблему ставили самі учні. Важливо й те, щоб учитель зумів визначити і реалізувати оптимальну ступінь проблемної ситуації.
7. У комплексі педагогічних умов і засобів розвитку пізнавальної та творчої активності учнів визначальним є зміст досліджуваного матеріалу. Саме зміст предмета є одним з провідних мотивів розвитку у школярів пізнавального інтересу. Відбір змісту навчального матеріалу має здійснюватися з урахуванням інтересів учнів. При відборі змісту матеріалу необхідно враховувати його перспективність, практичну і особистісну значимість для учнів, актуальність.
8. Для вирішення завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів важливо застосовувати активні методи навчання, адекватних змісту матеріалу. У цьому випадку, можливо, навчити учнів застосовувати свої знання в нових і незвичайних ситуаціях, тобто розвивати елементи творчого мислення.
9. Підкреслюючи гідності пропонованих нами умов розвитку пізнавальної та творчої активності учнів, слід звернути увагу на те, що подібне навчання не може повністю витіснити традиційне. Значна частина знань, особливо коли навчальний матеріал є досить складним, може і повинна бути отримана учнями за допомогою традиційних методів. Моє дослідження показало, що успіх у вирішенні завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів полягає в оптимальному поєднанні інноваційних та традиційних методів навчання.
2. У своїй діяльності вчитель повинен враховувати суперечливий характер процесу пізнання. Постійно зустрічається протиріччям процесу пізнання є протиріччя між індивідуальним досвідом учнів і здобувати знання. Це протиріччя створює хороші передумови для створення проблемних ситуацій, як педагогічної умови розвитку пізнавальної та творчої активності.
3. Вчитель повинен вміти виділяти домінуючі мотиви. Усвідомивши їх, він може робити істотний вплив на мотиваційну сферу учнів.
4. Працюючи над розвитком пізнавальної і творчої активності учнів, вчителю слід багато уваги приділяти проблемі пізнавального інтересу. Виступаючи в якості зовнішнього стимулу до навчання, пізнавальний інтерес є найсильнішим засобом розвитку пізнавальної активності. Мистецтво вчителя полягає в тому, щоб пізнавальний інтерес став для учнів особисто значущим і стійким.
5. Важливим педагогічним умовою розвитку пізнавальної та творчої активності є привчання учнів до самостійної роботи. Навчаючи вчитися самостійно, викладач повинен прагнути до того, щоб робота учнів характеризувалася цілеспрямованістю і системністю.
6. Для вирішення завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів важливо, щоб вони не стільки отримували готові знання, скільки відкривали їх заново. При цьому завдання вчителя - порушити увагу учнів, їх інтерес до навчальної темі, посилити на цій основі пізнавальну активність. Бажано, щоб за посередництвом широкого застосування самостійних робіт учитель прагнув до того, щоб проблему ставили самі учні. Важливо й те, щоб учитель зумів визначити і реалізувати оптимальну ступінь проблемної ситуації.
7. У комплексі педагогічних умов і засобів розвитку пізнавальної та творчої активності учнів визначальним є зміст досліджуваного матеріалу. Саме зміст предмета є одним з провідних мотивів розвитку у школярів пізнавального інтересу. Відбір змісту навчального матеріалу має здійснюватися з урахуванням інтересів учнів. При відборі змісту матеріалу необхідно враховувати його перспективність, практичну і особистісну значимість для учнів, актуальність.
8. Для вирішення завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів важливо застосовувати активні методи навчання, адекватних змісту матеріалу. У цьому випадку, можливо, навчити учнів застосовувати свої знання в нових і незвичайних ситуаціях, тобто розвивати елементи творчого мислення.
9. Підкреслюючи гідності пропонованих нами умов розвитку пізнавальної та творчої активності учнів, слід звернути увагу на те, що подібне навчання не може повністю витіснити традиційне. Значна частина знань, особливо коли навчальний матеріал є досить складним, може і повинна бути отримана учнями за допомогою традиційних методів. Моє дослідження показало, що успіх у вирішенні завдання розвитку пізнавальної та творчої активності учнів полягає в оптимальному поєднанні інноваційних та традиційних методів навчання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий